Почала задумуватись, щоб піти в ЗСУ. Якщо чесно, попри всю любов до життя, думка про смерть на фронті заради наших людей - не лякає. І це дивно, бо ще пару місяців тому я боялась. Від того, щоб піти і встати в чергу у військоматі, стримує думка про батьків і небайдужих до мене людей. Вони точно будуть проти і цей супротив я не зможу здолати. Поки що. Може згодом це бажання стане виразнішим.